Постановка завдання
Стаття описує організацію віддаленого доступу співробітників на продуктах з відкритим вихідним кодом і може бути використана як для побудови повністю автономної системи, так і виявиться корисною для розширення, коли в наявній комерційній системі виникає брак ліцензій або її продуктивність недостатня.
Мета статті — впровадити закінчену систему надання віддаленого доступу організації, що трохи більше, ніж установка OpenVPN за 10 хвилин».
В результаті ми отримаємо систему, в якій для аутентифікації користувачів будуть використовуватись сертифікати та (опційно) корпоративний каталог Active Directory. Т.о. ми отримаємо систему з двома факторами перевірки – що маю (сертифікат) та що знаю (пароль).
Ознакою, що користувачеві дозволено підключення, є його членство групи myVPNUsr. Центр сертифікації буде використаний автономний.
Ціна впровадження рішення – лише невеликі апаратні ресурси та 1 година роботи системного адміністратора.
Ми будемо використовувати віртуальну машину з OpenVPN та Easy-RSA 3-ї версії на CetntOS 7, якій із розрахунку на 100 підключень видано 4 vCPU, 4 GiB RAM.
В примере сеть нашей организации 172.16.0.0/16, в которой VPN сервер с адресом 172.16.19.123 расположен в сегменте 172.16.19.0/24, DNS серверы 172.16.16.16 и 172.16.17.17, а для VPN клиентов выделена подсеть 172.16.20.0/23 .
Для підключення ззовні використовується підключення по порту 1194/udp, а DNS для нашого сервера створено A-запис gw.abc.ru.
Категорично не рекомендується вимикати SELinux! OpenVPN працює без відключення політик безпеки.
Зміст
Установка ОС та прикладного ПЗ
Використовуємо дистрибутив CentOS 7.8.2003. Нам потрібна установка ОС у мінімальній конфігурації. Зручно робити це з використанням , клонуванням раніше встановленого образу ОС та іншими засобами
Після встановлення, призначення адреси мережного інтерфейсу (за умовами задачі 172.16.19.123), виконуємо оновлення ОС:
$ sudo yum update -y && reboot
Також необхідно переконатись, що на нашій машині виконується синхронізація часу.
Для установки прикладного ПЗ потрібні пакети openvpn, openvpn-auth-ldap, easy-rsa та vim як основний редактор (потрібний репозиторій EPEL).
$ sudo yum install epel-release
$ sudo yum install openvpn openvpn-auth-ldap easy-rsa vim
Для віртуальної машини корисно встановити гостьового агента:
$ sudo yum install open-vm-toolsдля хостів VMware ESXi, або для oVirt
$ sudo yum install ovirt-guest-agent
Налаштування криптографії
Переходимо до каталогу easy-rsa:
$ cd /usr/share/easy-rsa/3/Створюємо файл змінних:
$ sudo vim varsтакого змісту:
export KEY_COUNTRY="RU"
export KEY_PROVINCE="MyRegion"
export KEY_CITY="MyCity"
export KEY_ORG="ABC LLC"
export KEY_EMAIL="admin@abc.ru"
export KEY_CN="allUsers"
export KEY_OU="allUsers"
export KEY_NAME="gw.abc.ru"
export KEY_ALTNAMES="abc-openvpn-server"
export EASYRSA_CERT_EXPIRE=3652
Тут описані параметри для умовної організації ТОВ ABC, можна виправити їх на справжні або залишити з прикладу. Найважливіше в параметрах останній рядок, що визначає термін дії сертифіката в днях. У прикладі використано значення 10 років (365*10+2 високосних років). Це значення необхідно буде скоригувати перед випуском сертифікатів користувачів.
Далі налаштовуємо автономний центр сертифікації.
Налаштування включає експорт змінних, ініціалізацію ЦС, випуск кореневих ключа та сертифіката ЦС, ключ Діффі-Хеллмана, ключ TLS, а також ключа та сертифіката сервера. Ключ центру сертифікації необхідно ретельно оберігати та зберігати в секреті! Усі параметри під час запитів можна залишити за замовчуванням.
cd /usr/share/easy-rsa/3/
. ./vars
./easyrsa init-pki
./easyrsa build-ca nopass
./easyrsa gen-dh
./easyrsa gen-req myvpngw nopass
./easyrsa sign-req server myvpngw
./easyrsa gen-crl
openvpn --genkey --secret pki/ta.key
На цьому основну частину налаштування криптографічного механізму закінчено.
Налаштування OpenVPN
Переходимо до каталогу OpenVPN, створюємо службові каталоги та додаємо посилання на easy-rsa:
cd /etc/openvpn/
mkdir /var/log/openvpn/ /etc/openvpn/ccd /usr/share/easy-rsa/3/client
ln -s /usr/share/easy-rsa/3/pki/ /etc/openvpn/
Створюємо основний файл конфігурації OpenVPN:
$ sudo vim server.confнаступного змісту
port 1194
proto udp
dev tun
ca /etc/openvpn/pki/ca.crt
cert /etc/openvpn/pki/issued/myvpngw.crt
key /etc/openvpn/pki/private/myvpngw.key
crl-verify /etc/openvpn/pki/crl.pem
dh /etc/openvpn/pki/dh.pem
server 172.16.20.0 255.255.254.0
ifconfig-pool-persist ipp.txt
push "route 172.16.0.0 255.255.255.0"
push "route 172.17.0.0 255.255.255.0"
client-config-dir ccd
push "dhcp-option DNS 172.16.16.16"
push "dhcp-option DNS 172.16.17.17"
keepalive 10 120
cipher AES-256-CBC
user nobody
group nobody
persist-key
persist-tun
status /var/log/openvpn/openvpn-status.log
log-append /var/log/openvpn/openvpn.log
verb 3
explicit-exit-notify 1
username-as-common-name
plugin /usr/lib64/openvpn/plugin/lib/openvpn-auth-ldap.so /etc/openvpn/ldap.conf
Деякі зауваження щодо параметрів:
- якщо під час випуску сертифіката було указне інше ім'я — вкажіть його;
- пул адрес вказуйте під свої завдання*;
- маршрутів та DNS серверів може бути один або декілька;
- 2 останні рядки потрібні для реалізації аутентифікації AD**.
*Вибраний у прикладі діапазон адрес дозволить підключитися одночасно до 127 клієнтів, т.к. обрана мережа /23, а OpenVPN створює кожного клієнта підсіти по масці /30.
При необхідності порт і протокол можуть бути змінені, проте слід мати на увазі, що зміна порту номера порту спричинить налаштування SELinux, А використання протоколу TCP підвищить накладні витрати, т.к. контроль доставки tcp-пакетів вже виконується лише на рівні інкапсульованих у тунель пакетів.
**Якщо аутентифікація в AD не потрібна, закоментуйте їх, наступний розділ — пропустіть, а у шаблоні видаліть рядок auth-user-pass.
Аутентифікація в AD
Для підтримки другого фактора будемо використовувати перевірку облікового запису AD.
Нам необхідний обліковий запис у домені з правами рядового користувача та група, членством якої буде визначатися можливість підключення.
Створюємо конфігураційний файл:
/etc/openvpn/ldap.confнаступного змісту
<LDAP>
URL "ldap://ldap.abc.ru"
BindDN "CN=bindUsr,CN=Users,DC=abc,DC=ru"
Password b1ndP@SS
Timeout 15
TLSEnable no
FollowReferrals yes
</LDAP>
<Authorization>
BaseDN "OU=allUsr,DC=abc,DC=ru"
SearchFilter "(sAMAccountName=%u)"
RequireGroup true
<Group>
BaseDN "OU=myGrp,DC=abc,DC=ru"
SearchFilter "(cn=myVPNUsr)"
MemberAttribute "member"
</Group>
</Authorization>
Основні параметри:
- URL "ldap://ldap.abc.ru" - адреса контролера домену;
- BindDN "CN=bindUsr,CN=Users,DC=abc,DC=ru" - канонічне ім'я для прив'язки до LDAP (УЗ - bindUsr в контейнері abc.ru/Users);
- Password b1ndP@SS - пароль користувача для прив'язки;
- BaseDN "OU = allUsr, DC = abc, DC = ru" - шлях, з якого починати пошук користувача;
- BaseDN "OU = myGrp, DC = abc, DC = ru" - контейнер роздільної здатності групи (група myVPNUsr в контейнері abc.rumyGrp);
- SearchFilter "(cn=myVPNUsr)" - ім'я роздільної здатності групи.
Запуск та діагностика
Тепер ми можемо спробувати увімкнути і запустити наш сервер:
$ sudo systemctl enable openvpn@server.service
$ sudo systemctl start openvpn@server.service
Перевірка запуску:
systemctl status openvpn@server.service
journalctl -xe
cat /var/log/messages
cat /var/log/openvpn/*log
Випуск та відгук сертифіката
Т.к. Крім самих сертифікатів необхідні ключі та інші налаштування, дуже зручно обернути все це в один файл профілю. Цей файл потім передається користувачеві і профіль вже імпортується на клієнта OpenVPN. Для цього створимо шаблон налаштувань та скрипт, який формує профіль.
У профіль потрібно додати вміст файлів кореневого сертифіката (ca.crt) та ключ TLS (ta.key).
Перед випуском сертифікатів користувачів не забудьте встановити потрібний термін дії сертифікатів у файлі параметрів. Не слід робити його надто великим, рекомендую обмежитися максимум 180 днями.
vim /usr/share/easy-rsa/3/vars...
export EASYRSA_CERT_EXPIRE=180
vim /usr/share/easy-rsa/3/client/template.ovpnclient
dev tun
proto udp
remote gw.abc.ru 1194
resolv-retry infinite
nobind
persist-key
persist-tun
remote-cert-tls server
cipher AES-256-CBC
verb 3
auth-user-pass
<ca>
-----BEGIN CERTIFICATE-----
PUT YOUR CA CERT (ca.crt) HERE
-----END CERTIFICATE-----
</ca>
key-direction 1
<tls-auth>
-----BEGIN OpenVPN Static key V1-----
PUT YOUR TA KEY (ta.key) HERE
-----END OpenVPN Static key V1-----
</tls-auth>
Примітки:
- строки PUT YOUR… міняємо на вміст на своїх сертифікатів;
- у директиві remote вкажіть ім'я/адресу свого шлюзу;
- директива auth-user-pass використовується для додаткової зовнішньої автентифікації.
У домашньому каталозі (або іншому зручному місці) створюємо скрипт запиту сертифіката та створення профілю:
vim ~/make.profile.sh#!/bin/bash
if [ -z "$1" ] ; then
echo Missing mandatory client name. Usage: $0 vpn-username
exit 1
fi
#Set variables
basepath=/usr/share/easy-rsa/3
clntpath=$basepath/client
privpath=$basepath/pki/private
certpath=$basepath/pki/issued
profile=$clntpath/$1.ovpn
#Get current year and lowercase client name
year=`date +%F`
client=${1,,}
echo Processing $year year cert for user/device $client
cd $basepath
if [ -f client/$client* ]; then
echo "*** ERROR! ***"
echo "Certificate $client already issued!"
echo "*** ERROR! ***"
exit 1
fi
. ./vars
./easyrsa --batch --req-cn=$client gen-req $client nopass
./easyrsa --batch sign-req client $client
#Make profile
cp $clntpath/template.ovpn $profile
echo "<key>" >> $profile
cat $privpath/$1.key >> $profile
echo "</key>" >> $profile
echo -e "n" >> $profile
openssl x509 -in $certpath/$1.crt -out $basepath/$1.crt
echo "<cert>" >> $profile
cat $basepath/$1.crt >> $profile
echo "</cert>" >> $profile
echo -e "n" >> $profile
#remove tmp file
rm -f $basepath/$1.crt
echo Complete. See $profile file.
cd ~
Робимо файл виконуваним:
chmod a+x ~/make.profile.shІ можна випустити наш перший сертифікат.
~/make.profile.sh my-first-userВідгук
У разі компрометації сертифіката (втрата, крадіжка) необхідно відкликати цей сертифікат:
cd /usr/share/easy-rsa/3/
./easyrsa revoke my-first-user
./easyrsa gen-crl
Перегляд виданих та відкликаних сертифікатів
Для перегляду виданих та відкликаних сертифікатів достатньо переглянути індексний файл:
cd /usr/share/easy-rsa/3/
cat pki/index.txt
пояснення:
- першим рядком іде сертифікат сервера;
- перший символ
- V (Valid) - дійсний;
- R (Revoked) - відкликаний.
Налаштування мережі
Останні кроки – налаштування мережі передачі – маршрутизації та міжмережевих екранів.
Дозвіл підключень до локального брандмауера:
$ sudo firewall-cmd --add-service=openvpn
$ sudo firewall-cmd --add-service=openvpn --permanent
Далі, включаємо маршрутизацію IP трафіку:
$ sudo sysctl net.ipv4.ip_forward=1
$ sudo echo "net.ipv4.ip_forward=1" > /etc/sysctl.d/50-sysctl.conf
У корпоративному середовищі, напевно, існує розподіл на підмережі і нам необхідно повідомити маршрутизатору (-ам), яким чином відправляти пакети, адресовані нашим VPN клієнтам. У командному рядку виконуємо команду на зразок (залежить від обладнання, що використовується):
# ip route 172.16.20.0 255.255.254.0 172.16.19.123та зберігаємо конфігурацію.
Крім цього, на інтерфейсі прикордонного маршрутизатора, де обслуговується зовнішня адреса gw.abc.ru, необхідно дозволити проходження пакетів udp/1194.
У випадку, якщо в організації діють суворі правила безпеки, на нашому сервері VPN необхідно також налаштувати міжмережевий екран. На мою думку, найбільшу гнучкість дає налаштування iptables ланцюжків FORWARD, хоча налаштовувати їх менш зручно. Трохи докладніше про їхнє налаштування. Для цього найзручніше використовувати «прямі правила» — direct rules, що зберігаються у файлі /etc/firewalld/direct.xml. Чинну конфігурацію правил можна дізнатися так:
$ sudo firewall-cmd --direct --get-all-ruleПеред зміненням файлу зробіть його резервну копію:
cp /etc/firewalld/direct.xml /etc/firewalld/direct.xml.`date +%F.%T`.bakЗразковий вміст файлу такий:
<?xml version="1.0" encoding="utf-8"?>
<direct>
<!--Common Remote Services-->
<!--DNS-->
<rule priority="0" table="filter" ipv="ipv4" chain="FORWARD">-i tun0 -o ens192 -p udp --dport 53 -j ACCEPT</rule>
<!--web-->
<rule priority="0" table="filter" ipv="ipv4" chain="FORWARD">-i tun0 -o eth0 -p tcp -d 172.16.19.200 --dport 80 -m state --state NEW,RELATED,ESTABLISHED -j ACCEPT</rule>
<rule priority="0" table="filter" ipv="ipv4" chain="FORWARD">-i tun0 -o eth0 -p tcp -d 172.16.19.201 --dport 443 -m state --state NEW,RELATED,ESTABLISHED -j ACCEPT</rule>
<!--Some Other Systems-->
<rule priority="0" table="filter" ipv="ipv4" chain="FORWARD">-i tun0 -o eth0 -p udp -d 172.16.19.100 --dport 7000 -m state --state NEW,RELATED,ESTABLISHED -j ACCEPT</rule>
<!--just logging-->
<rule priority="1" table="filter" ipv="ipv4" chain="FORWARD">-i tun0 -o eth0 -j LOG --log-prefix 'forward_fw '</rule>
</direct>
Пояснення
Фактично це звичайні правила iptables, інакше упаковані після появи firewalld.
Інтерфейс призначення за замовчуванням tun0, а зовнішній для тунелю може бути іншим, напр., ens192, залежно від платформи.
Останній рядок призначений для журналування відкинутих пакетів. Щоб журналювання запрацювало, у конфігурації firewalld потрібно змінити рівень налагодження:
vim /etc/sysconfig/firewalld
FIREWALLD_ARGS=--debug=2
Застосування налаштувань – звичайна команда firewalld для перечитування налаштувань:
$ sudo firewall-cmd --reloadВідкинуті пакети можна переглянути так:
grep forward_fw /var/log/messages
Що далі
На цьому налаштування закінчено!
Залишилося на стороні клієнта встановити клієнтське програмне забезпечення, імпортувати профіль та підключитися. Для ОС типу Windows дистрибутив розміщено на .
На завершення підключаємо наш новий сервер до систем моніторингу та архівації і не забуваємо регулярно встановлювати оновлення.
Стабільного конекту!
Джерело: habr.com
