Американська програма із заміни шкільних підручників ноутбуками призвела до появи «дурного покоління»

Майже чверть століття минуло відтоді, як у США почала реалізовуватись програма із заміни шкільних підручників ноутбуками та планшетами. Однак надання дітям доступу до великого обсягу інформації призвело зовсім не до результатів, на які розраховували її автори.

Американська програма із заміни шкільних підручників ноутбуками призвела до появи «дурного покоління»

У 2002 році штат Мен першим у США почав реалізовувати програму видачі ноутбуків учням деяких класів загальноосвітніх шкіл. На той момент губернатором був Ангус Кінг (Angus King), який розглядав цю програму як спосіб надати більшій кількості дітей доступ до інтернету, щоб вони могли отримувати більше інформації. Восени того ж року в рамках ініціативи штату Мен з технологій навчання (Maine Learning Technology Initiative) було поширено 17 тис. ноутбуків Apple серед семикласників у 243 школах. До 2016 року ця цифра зросла до 66 тис. ноутбуків та планшетів, розданих учням шкіл у штаті Мен.

Початкові зусилля Кінга знайшли підтримку у всій країні. У 2024 році США витратили понад $30 млрд на забезпечення шкіл ноутбуками та планшетами. Проте майже через чверть століття і кілька моделей технологій, що змінили один одного, психологи та експерти бачать інший результат, ніж той, на який розраховував Кінг. Замість того, щоб дати поколінню дітей можливість отримувати доступ до більшого обсягу знань, технологія мала протилежний ефект.

Раніше цього року нейробіолог Джаред Куні Хорват (Jared Cooney Horvath) у письмових свідченнях перед Комітетом Сенату США з торгівлі, науки та транспорту заявив, що покоління Z поступається у плані когнітивних здібностей попереднім поколінням, незважаючи на безпрецедентний доступ до технологій. Він додав, що покоління Z - це перше покоління в сучасній історії, що показує нижчі результати стандартизованих тестів, ніж попереднє покоління. Хоча навички, які вимірюються цими тестами, такі як грамотність та рахунок, не завжди є показниками інтелекту, вони відображають когнітивні здібності, рівень яких, за словами Хорвата, знижується протягом останнього десятиліття.

Посилаючись на дані Програми з міжнародної оцінки досягнень учнів (PISA), що відображають результати 15-річних підлітків у світі, та інші стандартизовані тести, Хорват відзначив не лише зниження результатів у тестах, а й явну кореляцію між набраними балами та часом, що проводиться за комп'ютером. При цьому що більше учні проводять часу за комп'ютером у школі, то нижчі результати вони показують у тестах. Нейробіолог упевнений, що необмежений доступ учнів до технологій призвів до атрофії, а не до зміцнення здібностей до навчання. Поява iPhone у 2007 році також не сприяла цьому.

«Це не дискусія про те, щоби відмовитися від технологій. Це питання узгодження освітніх інструментів про те, як насправді відбувається навчання людей. Дані свідчать про те, що невибіркове розширення цифрового середовища послабило навчальне середовище, а не зміцнило його», - йдеться у листі Хорвату.

Можливо, факти, що вказують на цю тенденцію, з'являлися і раніше. У 2017 році американські ЗМІ писали, що результати тестів у державних школах штату Мен не покращали за 15 років з моменту впровадження технологічної ініціативи влади. На той момент губернатором штату був Пол Лепаж, який назвав цю програму «масштабним провалом», навіть незважаючи на те, що штат вклав значні кошти в контракти з Apple.

Тепер поколінню Z доведеться зіткнутися з наслідками ослаблення здатності до навчання. На додаток до цього покоління сильно торкнулося перетвореннями, викликаними іншою технологічною революцією, яка почалася з появою генеративного штучного інтелекту.

Дані першого у своєму роді дослідження Стенфордського університету, опубліковані минулого року, показали, що досягнення у сфері ІІ мають «значний та непропорційний вплив на працівників початкового рівня на ринку праці США». Менш здатне населення означає не лише найгірші перспективи працевлаштування, вважає Хорват. Це також ставить під загрозу здатність суспільства долати екзистенційні виклики.

«Ми стикаємося з більш складними та масштабними проблемами, ніж будь-які інші покоління в історії людства — від перенаселення до еволюціональних хвороб та морального розкладання. Зараз нам як ніколи потрібне покоління, здатне розбиратися в тонкощах, утримувати у свідомості кілька суперечливих істин одночасно і творчо підходити до вирішення проблем, які ставить у глухий кут найвизначніші дорослі уми сучасності», — вважає Хорват.

Доступність технологій у вищих освітніх закладах також неоднозначно впливає на процес навчання. Дослідження 2014 року, в якому брали участь 3000 студентів університетів, показало, що студенти займалися сторонніми справами на своїх комп'ютерах майже дві третини часу. Хорват вважає, що тенденція відволікатися від роботи є ключовим фактором, який перешкоджає ефективному навчанню за допомогою технологій. Коли людина відволікається, їй потрібний час, щоб знову сфокусуватися на виконанні роботи. Перемикання між завданнями також пов'язане з ослабленням пам'яті та збільшенням кількості помилок.

«На жаль, легкість ніколи не була визначальною характеристикою навчання. Воно вимагає зусиль, воно важке і часто некомфортне. Але саме це робить навчання глибоким і переносимим у майбутнє», — упевнений Хорват.

Він запропонував кілька заходів для вирішення технологічної проблеми покоління Z, принаймні коли йдеться про навчальні заклади. Нейробіолог вважає, що конгрес міг би виділити фінансування для проведення досліджень з метою виявлення ефективних для навчання цифрових інструментів. На додаток до цього він запропонував запровадити жорсткі обмеження на відстеження поведінки, створення цифрових профілів та збирання даних про неповнолітніх, які використовують технології.

Деякі штати вже спробували взяти справу до рук. Станом на серпень минулого року 17 штатів посилили правила використання смартфонів у школах, заборонивши взаємодію з гаджетами під час навчального процесу. У 35 штатах також діють закони, що обмежують використання смартфонів у класах. Більше 75% шкіл заявили, що вони дотримуються політики, яка забороняє використання смартфонів для цілей, не пов'язаних із навчанням.

Зрештою Хорват назвав втрату навичок критичного мислення та зниження здатності до навчання не так особистою невдачею, як політичним провалом. На його думку, покоління американців, навчених за допомогою гаджетів, стало жертвою педагогічного експерименту, що провалився. «Кожного разу, коли я працюю з підлітками, я кажу їм: «Це не ваша вина. Ніхто з вас не просив вас посадити перед комп'ютером на весь час навчання». Це означає, що ми помилилися, і я щиро сподіваюся, що покоління Z швидко це усвідомить і обуриться», — додав Хорват.

Джерело:


Джерело: 3dnews.ru

Додати коментар або відгук